Ліна Василівна Костенко - українська письменниця, поетеса-шістдесятниця. Лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989). У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Почесна професорка Києво-Могилянської академії, почесна докторка Львівського та Чернівецького університетів....

Голос поета - це завжди унікальна форма присутності Автора. Ліна Костенко читає свої твори з поетичної книжки "Річка Геракліта". Зміст: 1. З циклу "Осінні карнавали" 2. З циклу "Сліпучий магній снігових пустель" 3. З циклу "Весна підніме келихи тюльпанів" 4. З циклу "Що в нас було? Любов і літо"...

Вірші: Невидимі причали І засміялась провесінь: — Пора! Затінок, сутінок, день золотий... Ой ні, ще рано думати про все... Гроза проходила десь поруч... Очима ти сказав мені: люблю... Старий годинникар Виходжу в сад, він чорний і худий... Двори стоять у хуртовині айстр... Осінній день, осінній день, осінній! Музики Марнували літечко, марнували... Хай буде легко....

Драматична поема (1985 рік). Дія відбувається в монастирі старовинного французького містечка Тур. XVI століття. Головна проблема поеми, що є наскрізною у всій творчості Ліни Костенко, - про вічне й тлінне. І тому твір насичений протиставленнями, перетвореннями, роздвоєннями. Скульптури оживають або - тануть. Мармур стає снігом, а сніг - мармуром. Головний герой поеми...

Вірші Ліни Костенко: Мій перший вірш написаний в окопі... Пастораль ХХ сторіччя... Тут обелісків ціла рота... Життя іде і все без коректур... Чекаю дня, коли собі скажу... Вмирають майстри залишаючи спогад... Світлий сонет Моя Любове! Я перед тобою... Вже почалось, мабуть, майбутнє... Розкажу тобі думку таємну... Проводи Старенька жінко Магдо чи Луїзо.. Віяло мадам...