Хай не буде ні кінця ні краю У твоїх, вже обраних, доріг. І мету, яку ще обираєш, Не притрусить на світанку сніг. Пережий розлуки і страждання. Доля жінки – не завжди права. Сліз не бійся. Сльози на прощання Лиш підтвердять, що любов – жива. Хоч далекі обрії прекрасні, Але їх схиляти не спіши. Все справдешнє має бути вчасним: Виліт птиць і пісня із душі. А як горе…...

Любіть поетів Любіть поетів за життя. Даруйте квіти поетесам. Бо в щастя істина проста На всіх дорогах перехресних. На всіх дорогах, на стежках Поети – вічні перехожі: Ідуть з надіями в думках І вам пророчать дні погожі. Нехай ідуть! Нехай спішать! Ступайте в їхні світлі тіні! Над ними – божа благодать Й святих небес благословення. Це їх слова дивують світ. Це їхній...

Материнська молитва Маю дзвонити, хочу дзвонити – Тільки боюся тебе розбудити. Донечко-доню, сон-соненятко, Ти вже у мене – доросле дівчатко! Світ цей – безмежний, люди – безбожні. Ми в цьому світі – лиш перехожі: Йдемо і йдемо білими днями Далі від дому, далі від мами. Ранять розлуки, зустрічі гріють. Боже мій милий, що я умію? Час зупинити, сумнів розрадить Чи...

Маленька мураха Якось Петрусь із Мишком гуляли в садку й натрапили на мурашник. Височенький такий, аж не віриться, що його збудували дрібненькі комашки. Саме тут якась із мурах залізла Мишкові під холошу і так кусьнула, що він аж підскочив. Джерело: Шкляр Василь. Маленька мураха / В. Шкляр // Шовковий дощик : оповідання / В. Шкляр. – Київ, 1984. – С. 13-16....

Шовковий дощик Коли влітку довго немає дощу, Петрусь помічає, як хмурніє татове обличчя, і в хаті їхній ніби стає похмуріше. І листя тоді на деревах прив’яле, й трава, і квіти не пахнуть, і навіть небо бліде, наче вилиняло на сонці. А пуститься теплий дощик – о, тоді Петрусеві свято! Вибігає на вулицю і то вже тішиться не натішиться, жодної калюжки не обмине. Світліє...