М’який характер Гумка була незадоволена собою: Якось Гумку запросили стирати незграбні лінії в Альбомі. “Неправда! Я тверда, я також маю характер, я знаю собі ціну!” − хотіла заперечити Гумка, але, як завжди, промовчала, бо на вдачу була таки м’якою. Незабаром на Аркуші паперу з’явилися сміливі, правильні лінії. Вони утворили чепурний будиночок, кілька кучерявих...

Освічена крейда Якомога лагідніше Дошка сказала: Нікуди було Крейді подітися. Стрибнула вона на Дошку і заходилась писати. Крутилась, вертілась, переверталась з боку на бік, проте нічого мудрого так і не написала. Просто стерлася на порошок, який потім змела хазяйновита Ганчірка. Джерело: Рудик Сергій. Освічена крейда / С. Рудик // Пеньок та опеньок : байки / С....

Колосок Ріс на пришкільній ділянці Колосок. на вигляд був собі звичайний, хіба що трішки вищий від інших і родичався із самим Вітром-вітровієм. Мабуть, за товариші поважали його і часто радилися з ним. Якщо у Колоска був добрий настрій, він обіцяв сонце і тепло, а коли вставав “з лівої ноги” − грозився громом та бурею. І хоч його “прогнози” рідко збувалися, друзі не...

Світ на дотик Зрячі світ цей не бачать, А сліпі – поготів. Світ на дотик – гарячий, Мов із сонця злетів. Людям важко живеться, Як не вміють любить. Як торкатися серцем. Світ у серці – болить. Люди долі перечать, Не прощають провин. Небо тисне на плечі. Вірші – крик із глибин. Час – поняття надійне. Смерть – поняття сумне. Світ – здається спокійним, Як ніхто не...

Найвища міра Коли скидають ідолів у воду, А ви на них молилися весь вік, Не проклинайте іменем народу, Не забувайте іменем народу, Народ – завжди безправний чоловік. Схиляйтесь низько тільки перед Богом. Питайте небо, чом воно сумне. Моліться довго. І журіться довго. Можливо, біль так швидше промине. Але благаю: «Не клоніть коліна! Не гніть у дуги зламані хребти!...