Це начитана стаття Олександра Бойченка Ви, білі, яку було опубліковано на Збручі ще в травні 2018 року. У ній автор розказує, що значить колективна відповідальність, що значить прийняти якусь ідентичність, та на простій аналогії з рабством чорношкірих африканців пояснює, чому москвомовні люди не можуть звертати усю вину на Путіна....

Відстежуючи жахливу істоту-тираніда, Вовк-жрець Яатрак Шкірорукий знаходить останки кількох братів із Залізних Рук. Коли він збирає їх генетичне насіння, щоб повернутися до Капітула, він усвідомлює, що один з них — ув'язнений у могутньому саркофазі Дредноута — ще живе. Але брат Радамарр — це не те, чим він здається…...

Назва цієї збірки новел не менш оманлива, аніж варіанти доль багатьох її героїнь. Заміжжя і побут гнітять їх, залишаючись чи не єдиною реальністю, на яку можна сміливо опертися у житті, сповненому короткотривалих почуттів та довготривалих переживань. Зріз життя не одного покоління, події, що відбуваються за лаштунками дверей багатьох помешкань та на вулицях Києва....

Авторка своїм твором доводить, що в українців існує так званий вроджений аристократизм і інтелігентність, які не мають прямого зв’язку з родоводом і освітою. Параска – звичайна гуцулка, але чи не найкраща представниця народу, серед якого виросла і увібрала в себе усе, що він створив за багато століть свого розвитку, усе, що можна вмістити у багатозначне слово...

Шляхи до істини звивисті і сповнені небезпек. Когось вони ведуть до брудної канави і п'яного забуття, когось до багаття інквізиції і задоволених криків натовпу. Комусь пощастить, і його мине бруд і вогонь, але навіть цей щасливчик вже не зможе жити як раніше....