«І люди гадали, що вона отримала якусь радість і так ділиться нею зі стрічними. І у відповідь їй світлішали обличчя... А вона йшла, бо мусіла йти, і за нею пошматованою згадкою волоклася її доля...» Особисто на мене гнітюче враження справив цей дисонанс між мажорно-живописним описом, власне, трагічної для головної героїні події. Цікаво, яке враження твір справить на...

Події новели розгортаються в самий розпал Іспанської громадянської війни. Анархіст Пабло потрапляє в полон націоналістів, та після короткого допиту відправляється до камери, очікувати розстрілу на світанку. Попереду довга ніч в компанії приречених співкамерників Хуана та Тома. Ціла вічність - чи коротка мить у темряві - сповнена спогадів, переживань та спроби...

Трагікомічна історія про те, яких непоправних наслідків можна дочекатись за мимохідь кинуте обнадійливе «я над цим подумаю». Доволі відомий мистецтвознавець отримав листа з доволі примітивною науковою статтею та проханням написати рецензію на неї. Звісно, знаний науковець не вважав за необхідне щось комусь пояснювати, і просто забув за цю історію. Цікаво, чи вчинив...

Що може штовхнути людину на вбивство? Ні, не на холодно сплановану помсту заклятому ворогу, а на практично спонтанне, нелогічне вбивство першої-ліпшої людини? Комплекси? Бажання виділитись? Якийсь незбагненний інстинкт? На це питання намагається відповісти Поль Сартр в "Геростраті". Якщо Вас не лякають відверто огидні думки вбивці, - сміливіше натискайте...

Повість «Пиво з абрикосів» розповідає про «неосягненність почуттів, стосунків між людьми, логіку абсурдних випадкових діалогів, і невисловлених, лише відчутих на скраєчку мозку думок… Є в ньому і живі теплі персонажі, навіть Луцьк і Рівне присутні в тексті…»? -...