Мудрий Заєць Погода мінялася круто. Небо раптом немов прорвалося: посипав такий густий і лапатий сніг, що все навкруг поринуло в білу імлу. Зайці дременули з лісу, перетнули пасовище і незабаром опинилися біля широкого й довгого болота, що звалося Перекіпцем. Цілісіньку весну, літо й осінь у ньому стояла вода, кишіла найрізноманітніша болотна й водоплавна дичина, і...

Давно не видно вже стежок Давно не видно вже стежок – Лежать сніги в дубовім гаї. Лиш пустотливий потічок Тече, по-літньому співає, То упірне собі під лід, То вибігає знов на волю. Махають вітами услід Йому на березі тополі. А він спішить, спішить, спішить, Тікає, мабуть, від морозу, Що ген заковує в цю мить Усі калюжі на дорозі. Мене ж мороз той не ляка, Хоч в мене...

Осінь у Карпатах На сотні струн смереки грають. Шумить, гуде сріблястий бук. Калини кетяги над плаєм Самі аж просяться до рук. Спустились череди в оселі, Сліди засипав жовтий лист. Прудкий олень на голій скелі Склика табун, як той горніст. І, наче хвиля в час припливу, Луна по лісу загула, Злякала білку полохливу, Що виглядала із дупла. У небі, вицвілім за літо,...

По-своєму кожна Пташина співає, По-своєму кожен Народ розмовляє. У мене й народу мого Українська Є мова чудова, Своя, материнська. По світу її, Як святиню, нестиму, Допоки живу, В чистоті берегтиму, З любов’ю сердечною, Вірністю сина. Ця мова для мене, Як мати, єдина. Джерело: Жупанин Степан. Рідна мова : вірш / С. Жупанин // Стежинка-верховинка / С. Жупанин. –...

СОЛДАТСЬКЕ СЕРЦЕ Високо в Карпатах Стоїть обеліск, Там воїн відважний У битві поліг За волю Вкраїни, За щастя для нас. Вогонь його серця У горах не згас. І навіть, як взимку Біліють сніги, – Червоні троянди Цвітуть навкруги, Бо серце солдата, Що в землю лягло, Дає їм своє Животворне тепло. Знов б'ється те серце Солдатське в землі. І слухають гори У синій імлі:...