Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє хмари у полях....

Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу — Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі. I не пом'яне батько з сином, Не скаже синові: — Молись. Молися, сину: за...

В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, несла сум"яття вітрів. Все збиралась на силі, та не встигла огледіться, Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів. Крига...

«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення. Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мотиви. Тут кохання та краса у всіх проявах, правда і воля, тут розмаїття природи та велич української душі, тут вільний дух та завзята праця....

У «Казці про Дурила» Василь Симоненко так влучно і так змістовно зміг показати одвічну боротьбу між брехнею і свободою слова, між системою та індивідуальною безкомпромісною особистістю, між честю та несправедливістю. Це своєрідний підсумок авторського пошуку людської гідності та пробудження національної самосвідомості. Гостра сатира, гротескні прийоми та символізм...