У Карпати Тук-тук-тук, Тук-тук-тук, Понад горами Видзвонює звук. В’ється, мов змійка, Дзвінка колія, Їде в Карпати Весела сім’я. Їдемо в гори Відпочивати Я і сестричка Мама і тато. Там нас чекають Зелені смерічки, Веселі вітри І замерзлі потічки, Сонце яскраве І сніг голубий. Хто хоче з нами? Заходьте мерщій! Тимофеєва Ольга. У Карпати : [вірш] / О. Тимофеєва //...
Ясько Ясько не міг собі дати ради: він ніяк не міг зрозуміти, чи він великий справді, чи ще малий. — Годі тобі вже гуляти!— часом скаже мама ти вже великий. Іди поможи мені, побав Оленку. І Ясько поважно йшов до хати, трохи з жалем кидаючи великий гурт товаришів. «Нічого робити, казав він — треба помогти мамі». Та дуже хотілося бути великим; то-то воля! І на човні...
Миша та жаба Одного разу миші дуже скрутно прийшлося: за нею кіт гнався, а сховатися їй нікуди було. Так от вона, вглядівши нору земляної жаби, прожогом і вскочива туди. Жаба, побачивши її, й питає: — Ти чого до мене прийшла? Хто тебе прохав? Миші нічого було казати, так вона почала брехати: — Та я до тебе справу маю. — Яку ще там справу? — Та я хотіла б з тобою...
Там, за віками, за гірким туманом, де трубить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався — оберіг. Було життя осяяне красою, любов і честь цінились над життя. І що там смерть з великою косою? — мужчина, лицар, сонячне дитя! В моїх садах мелодії Провансу, і жінка, жінка, жінка всіх віків! — за неї лицар гинув без авансу, вона чекала...
Прелюдія весни (Уривок) В той лютневий день, перебуваючи під магічним впливом загадок, мені хотілось розмовляти з природою саме їхньою образною мовою, сповненою таємничої краси. Задерши голову до сонця, що розкошувало над селом, я сказав йому: «Ти — золота верба, стоїш посеред села, розпустила гілля на ціле Поділля!» Підставляючи пригорщі під сонячні промені, наче...
