Марта і Глинка Нам подарували телицю Марту. Пасти її було нікому, бо я вже пішов до школи, а більше в сім’ї нікого не було, хто б міг стати пастухом. Тому телицю припинали у саду між деревами на не дуже густій, але ще зеленій травці. У мене була улюблена курочка Глинка. Я прозвав її так за її жовтаво-червонуватий колір. Коли я прибігав зі школи, вона завжди мене...
У землянці коло вікна сиділо трійко дітей — старша дівчинка й двоє малих хлопчиків. У хатині й завжди буває темно: перед віконцями дуби стіною та буйні, високі стебла квіток; а тепер дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мати. Дала їм мати хліба й на сніданок, і на обід. Давно вже й поснідали, і пообідали й, позбиравши шматочки, пополуднали та й знову їсти...
