Оце й він сам – Хтось! Ага, думаєте, Дарка така вже й забудькувата? Така вже мала? Така, що нічого не розуміє?.. Ото стоїть хата, а в хаті кімната, а в кімнаті шафа. Шафа навпроти вікна. У шафиних дверцятах ключ. До ключа Дарка дістає. Дверці відчиняються. Тепер дівчинка залазить у шафу. Причиняє за собою двері, але не щільно. Ліжко – на видноті. Досить уже, час...

Горіхи Зовсім несподівано і осінь підкралася. У колгоспі буряки починають копати. Листя на деревах жовтіє, опадає. Діти, а з ними й Дарка, прийшли до колгоспного саду, де чоловіки й жінки збивають горіхи. В руках у всіх довгі палиці. Ними дістають аж вершечка дерев, вдаряють по гілляках – додолу падають голенькі, ще мокрі горіхи. Вилущуються зі своїх зеленавих, але...

Пригода з Муром Дарка любить ходити на город. Там росте кукурудза, перебігаються між собою, аж очі болять, рядки буряків. Соняхи похитують жовтими крисанями, наче кажуть дівчинці: − Доброго дня! Кошеня Мур скрізь бігає за Даркою. Минула Дарка виноград і так і стала: на землі, ніби молоденькі ягнички чи баранчики, простягнулись огірочки-пуп’янки. Дарка зірвала одного,...

Хто той Хтось? Дарка прокинулась від того, що хтось її ніжно погладив по обличчю. Хутенько розплющила очі – нікого немає біля ліжечка. На кухні розповідає новини радіо. Дарка не бачить, але знає: бабуся сидить там, на Дарчиному стільчику, і слухає. Ні, не бабуся погладила Дарку. Хіба б вона втекла так швиденько аж на кухню? І не тато. Аж крізь вікно чути, як він...

Магніт За городами, над стежкою, росте висока дика яблуня. На ній оселилася білочка. Хто б не йшов повз яблуню, білочка відразу в дупло ховається. І лише від Дмитрика не втікає. А навпаки: помітить його – вибігає назустріч. Михась, Дмитриків товариш, і каже: − Ти немовби магнітом притягуєш її. − Ну, звичайно ж, магнітом, − підтвердив Дмитрик. – Кожного разу, коли...