Не будь козою Іде коза, Стоїть лоза, Густа, рясна, зелена. «Яка краса! – Кричить коза. – Ця вся лоза для мене!» І у кози Аж дві сльози У радощах повисли. Тріщить лоза, Гризе коза І всю красу погризла. І ти, мала, Що в сад пішла Ранковою порою, Не рви квіток, Не псуй гілок, Не будь, мала, козою. Джерело: Воронько Платон. Не будь козою / П. Воронько // Ніколи не...
233
0
15.06.22