Матріархат[1] Кожного літа я з сім’єю буваю в Будинку творчості і відпочинку в Седневі. Кожного разу в тій самій кімнаті. Часто, сидячи під дверима, спостерігаємо ми життя горобців, які гніздяться над ганком під дахом. Вся картина їхнього життя перед очима. Ви, мабуть, самі не раз бачили, які величні і пишні стають горобці, коли хизуються один перед одним, показуючи...

Повітряна тривога Горобець у місті живиться покидьками, виконує, так би мовити, роль санітара. Багато їх годується коло рибалок-вудильників. Влітку майже по всіх берегах Дніпра сидять рибалки, вудять рибу. Хто ловить, а хто так сидить, надіється впіймати. А горобців годують усі. На прикорм риби рибалки переводять силу-силенну всякого харчу − хліба, різних каш,...

У широкому вікні У широкому вікні Є три зірочки ясні: Перша зірочка щаслива, Друга зірочка вродлива, Третя зірочка правдива — Вірні подруги вони. Люба донечко, засни. І тоді до тебе в сні Всі три зірочки ясні Прийдуть у таночку, В золотім віночку, Щоб росла щаслива, Щоб росла правдива Донечка вродлива. Джерело: Воронько Платон Микитович. У широкому вікні / П....

ЛИПКА Я, маленька липка, Виросту велика, — Не ламай мене. Я медовим цвітом Зацвіту над світом, — Бережи мене. Тінь тобі я кину У гарячу днину, — Ти шануй мене. Від дощу сховаю Вранці серед маю, — Ти полий мене. Будемо з тобою Ми рости обоє, — Ти люби мене. Виростеш за роки, Підеш в світ широкий, — Не забудь мене. Джерело: Воронько Платон Микитович. Липка / П....

Журавлики линуть Журавлики линуть: «Курли та курли. Ми з краю свого В чужину попливли. І там, за морями, В далекім краю, Згадаємне раз Про вітчизну свою, Де вивели діток, Де гнізда звили». Журавлики линуть: «Курли та курли». Під ними родюча Безмежна земля. Стерня золотіє, Парує рілля. Усе тут знайоме І рідне усе. А вітер холодний Удалеч несе. Їм люди гукають:...