НА ДОБРАНІЧ! «Віршенята і віршики з оксамитової торбинки» Сто маленьких жабенят Клали мами спати вряд На зеленому лататті, Щоб було м'якенько спать їм. Ста маленьким ластів'ятам Теж веліли мами спати. Гнізда взяті на замочки, Тож пора стуляти очки. Поспішали сто стоніжок До своїх довгеньких ліжок, Зупинились біля хати Черевички познімати. Зайченят малих п’ятірко...

Нескладуха № 5, яка підмочила репутацію Монстра назавше Я вам уже трохи розповідав про Монстра. Це мій кіт. У будь-якій незрозумілій ситуації він кусається… або дзюрить на татові речі. Монстр – справжній йог. Цілими днями він медитує: в кріслі, на телевізорі, на дивані, у шафі, в моєму портфелі й навіть на люстрі. Інколи я його знаходжу в таких позах, що будь-який...

ПЕРШИЙ СНІГ «Віршики та віршенята з оксамитової торбинки» Йшов всю нічку перший сніг, Як втомився — то приліг. Всі вдягнули рукавички, Повзували черевички. От би хто рудій собаці Дав для лапок хоч би капці. Рукавичок теж нема. Отака в собак зима! Джерело: Правоторова В. М. Віршенята і віршики з оксамитової торбинки / В. Правоторова ; худож., обкл. О. Мойсюк. - Київ...

ЛІКАРКА-РОМАШКА «Веселі віршики з мальованого глека» Попросили дві комашки Чаю в квіточки ромашки, Бо учора під дощем Грались в хованки з хрущем, А тепер у них застуда. Що тепер із ними буде?! Лікарка ромашка В дві маленькі чашки Налила напою Ще й дала з собою. І тепер застуди Більше в них не буде. Джерело: Правоторова В. М. Веселі віршики з мальованого глека / В....

ХТО ЯК ДЯКУЄ «Веселі віршики з мальованого глека» У Парижі кажуть всі Одне одному “мерсі”. У Берліні, безперечно, Кажуть “данке” німці гречні. А “дзєнькую” скаже всяк У Варшаві вам поляк. Каже в Римі “граціа” Італійська нація. Всім “палдієс” від душі В Ризі кажуть латиші. В Лондоні вам скажуть “сенк'ю” І дорослі і маленькі. “Дякую” – це слово в нас Чути в Києві...