* * * Рабів ніде людьми не звали. В усіх краях, в усі літа Рабів за безцінь купували Та й продавали за п’ятак. Не згодні з долею своєю, Розумні й дужі, як боги, - Раби від злості – гризли землю, А треба б гризти ланцюги… Джерело: Бахута Анатолій Павлович. Рабів ніде людьми не звали /А. П. Бахута // Сталеві бризки / А. П. Бахута. – Нова Каховка, 2014. – С. 60....

* * * Здавався світ мені маленькім, Здавався світ мені простим. Здавався світ мені слабеньким І протилежно не таким. Але це все було недовго. Тепер збиваюсь я із ніг, Щоб те, подумане про нього, Про мене він сказать не зміг. Джерело: Бахута Анатолій Павлович. Здавався світ мені маленькім / А. П. Бахута // Сталеві бризки / А. П. Бахута. – Нова Каховка, 2014. – С. 80....

* * * Не тільки гордо, а й охоче Багато хто із нас носив Червоні губи й сині очі – Стандарти юної краси. Та мало хто собою був би, Якби не ніс, як із печей, Червоні очі й сині губи – Тягар змістовності ночей. Джерело: Бахута Анатолій Павлович. Не тільки гордо, а й охоче / А. П. Бахута // Сталеві бризки / А. П. Бахута. – Нова Каховка, 2014. – С. 50....

Балада про мисливця Жив молодий і відважний мисливець. Красень такий, що й богині не снилось. Хлопець, як кажуть у нас, хоч куди. Жив, ще не бачивши й разу біди. Тільки не бачив мисливець і долі. Став він шукать її в лісі і в полі. Села й міста обійшовши усі, Окрай дороги знесилений сів. Раптом з небес наліта на мисливця Дика, велика, небачена птиця. Кігті наставила,...

До Славутича Дніпро! Земний потік небес! Блакитні очі України. Недаром славлено тебе Незлими предками моїми. І лицарі, і сівачі Твоєю синьою водою Хрестили душі і мечі І окропляли вільну волю. О стрічко слави голуба! За древні і сучасні битви, Дніпро Славутич, та хіба Тебе я зміг би не любити? Дорого радостей і бід! І нелегка ти, і нерівна. Тобою йшла Вкраїна в світ,...