Руки матері О руки ті! Вони вночі не сплять, Оберігаючи рожевий сон дитяти. З віків у вічність проліта земля, Нас на руках тримаючи, як мати. 3 чужих країн вертаючи Після далеких мандрів і розлуки, Цілуймо руки наших матерів, Натруджені, сумні, ласкаві руки. Ці руки пестили, варили і пекли, І сорочки нам шили й вишивали, І підкидали в небо нас малих, Щоб і в житті...

Дурна ворона : [нар. байка] // Дурна ворона. - Січеслав, 1920. - С. 5....

Пробудження Снилось мені ясне сонце, Що в хаті світило, - А то лиш так моя мама Дивилася мило. Приснивсь мені легкий вітрик, Що пестив колосся, - А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, - А то мене цілувала Мама дорогенька. Снилось мені, що на крилах Я вгору несуся, - А то мене із постелі Піднесла матуся. Джерело: Підгірянка М....

«Усе було – і сум, і самота…» Усе було – і сум, і самота. І горе втрат, і дружба нефальшива. А ця любов – як нитка золота, Що й чорні дні життя мого прошила. Усе було, було й перебуло. А ця любов – як холодно без неї! Як поцілунок долі у чоло. Як вічний стогін пам’яті моєї. Джерело: Костенко Ліна Василівна. «Усе було – і сум, і самота…» / Л. В. Костенко // Мадонна...

Дах над мурашником - Мамочко, дай мені хутчіш парасольку, - ще з порога заквапився Дмитрик. – Надворі такий дощ! Просто злива. Він заважає їм працювати. - Кому заважає працювати? Що там трапилося? – запитала мама. - Скоріше ж, мамочко, а то дощ їх позаливає! - Ну візьми, візьми там на вішалці, - дозволила мама, а сама подивилася у вікно, куди ж це пішов Дмитрик. З...