Аудіокнига "ТАРАС ШЕВЧЕНКО “ОЙ, ТРИ ШЛЯХИ ШИРОКІЇ” - Тарас Шевченко"

Вірш обов’язкової програми 8 класу української літератури начитав спеціально для проекту “Книги, що говорять” Михайло Войчук.
Аудіо та відеомонтування – Габріела Медвецька.
Дякуємо за чудову роботу, любі волонтери!!!!
«Ой три шляхи широкії» аналіз твору — тема, ідея, рік написання, художні засоби, історія написання та інші питання розкриті в цій статті. «Ой три шляхи широкії» Шевченко аналіз Рік написання: 1847 Жанр: громадянська лірика, зв’язок поезії з усною народною творчістю. Тема: відтворення трагічного становища життя на Україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом. Ідея: засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю. Основна думка: немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі. Художні засоби «Ой три шляхи широкії» Метафори: «шляхи зійшлися», «калина зов’яла», «шляхи терном заростають» Епітети: «шлях широкий» Композиція «Ой три шляхи широкії» Експозиція: брати розійшлися з України на чужину. Зав’язка: рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя. Кульмінація: страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина. Розв’язка: Не вертаються три брати, По світу блукають. А три шляхи широкії Терном заростають. Поезію «Ой три шляхи широкії…» називають перлиною поетичної творчості Т. Шевченка. Побудована вона за фольклорними мотивами, коли козаки поїхали шукати в далекі світи своєї долі (а можливо, їх змусили служити у війську) й не повернулися. Страждає стара мати, жінки з діточками, гине наречена. Вірш написаний під час перебування поети в казематі, де був він у неволі, самотній, страждаючий. Тому в його по етичних рядках і вилилося гаряче співчуття до таких же знедолених. Історія написання «Ой три шляхи широкії» Скільки хлопців залишали рідні домівки і вимушені були йти в солдати або на війну, яка розпалювалася в інтересах самодержавства. Скільки їх, вірних синів України, вже не поверталися додому, в якщо і приходили, то посивілими, згорбленими, хворими дідами! Т. Шевченко сам був солдатом і тому знав всі труднощі цієї служби. Як важко і боляче розставалися молоді хлопці з родинами, не знаючи про те, що, можливо, вони і не повернуться до своїх родин. Цей життєвий факт і покладений в основу цієї поезії письменника.