Вірш належить до ліричних поезій Шевченка періоду заслання, в яких автор виливав тугу за Україною. Тут поет прагне перебороти тугу думкою: «Мені невесело було // Й на нашій славній Україні». Лірична тема вірша спочатку розгортається нібито в плані особистих переживань, в плані самотності поета («Ніхто любив мене, вітав»), але поступово вона розкривається як тема...

Коли легенди оживають… Було се 1241 року. За сивої давнини, коли ще люди були інакші, а земля — могутніша. І жив у той час славний ватажок вільних тухольців — мудрий Захар Беркут. Боярин Тугар Вовк прагнув влади над непокірними тухольцями. А отримавши відсіч, виплекав у своєму чорному серці помсту. На табір вирушає численне монгольське військо, за намовленням...

Останній вірш Т. Г. Шевченка. Мужня самоіронія автора в цей здавалось би невідповідний момент (поет наче жартує з наближення власної смерті) надає творові особливої ліричної сили й неповторної своєрідності....

Вірш «Три літа», написаний 22 грудня 1845 наче підбиває підсумки думок і настроїв Шевченка цього етапу його духовного розвитку. Поет згадує героїв своїх ранніх поем — Катерину з однойменного твору, козаків-невільників з поеми «Гамалія», Оксану Коваленко, поетичний образ якої створено в присвяті до поеми «Мар'яна-черниця». Назва вірша дала назву усій рукописній збірці...

Лаконічний і зримий малюнок безжурної молодості різко контрастує з настроєм, і переживаннями автора, який, «неначе заклятий», спостерігає за цим, з гіркотою думає про те, що, «мов негода», минула його молодість, і «нишком плаче». Твір відбиває сумні думи засланого поета, який зазнав так мало щастя й радості в своєму житті. Вірш засвідчує Шевченкову майстерність...