У вірші відобразилися думки й настрої, викликані тугою через відсутність листів з України. Водночас у вірші з’являються нові мотиви. Поряд із жалями й обуренням з приводу мовчання колишніх друзів і шанувальників тут — горде усвідомлення свого значення для батьківщини («Либонь, уже десяте літо, // Як людям дав я „Кобзаря“») і пристрасне жадання почути, що шлях,...

Вірш належить до вершин невільницької лірики Шевченка, якій властиві напруженість і драматизм переживання, поєднання особистого з соціальним, широта узагальнень і багатопланове розгортання ліричної теми. Мотив туги за Україною тут переростає у відверте революційне картання панства й кріпосництва. В тузі за батьківщиною поет ніби умовляє себе: гіршою моральною мукою,...

Мотиви, що йдуть од раннього однойменного твору (образ дум-діток), тут переплелися з мотивами, навіяними переживаннями й спостереженнями поета-засланця: мотив творчості як єдиної втіхи на засланні, образ уже убогих, але ще вільних «киргизів» (так у той час іноді називали казахів)....

Це політичний вірш, основною формою образотворення якого є ліричний монолог, сповнений обурення й сарказму. Головним «героєм» тут стає власне думка-переживання поета, а на перший план виступають безпосереднє викриття й картання суспільного зла, сатиричні оцінки й характеристики, цим самим твір перегукується з написаним трьома днями раніше посланням "І мертвим, і...

Поет написав цей твір для своїх сучасників, але подумки пророче звертався і до нас, нащадків, «ненароджених земляків» його. Це своєрідний духовний заповіт Шевченка усім поколінням. У кожному вірші та поемі, від слова до слова – наука Великого Кобзаря: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…», «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя…», «Немає...