Слухати аудіокниги автора "Тарас Шевченко"

Цей вірш — найгостріша антицерковна поезія Шевченка, в тому плані, що церква на той час була на послугах у влади, і її указами справжнє світло перед народом було закрите. Там, де він пропонує „з багряниць онучі драти“(багряниця - царський одяг), явленими піч топити“(образи чудодійні), він звертається саме до того таки Христа спасителя, що його в християнських...

«Муза» — другий вірш ліричного циклу Шевченка «Доля», «Муза», «Слава». Тут Шевченко розкриває, чим була в його житті поезія — покликанням, долею і славою («Моя порадонько святая! // Моя ти доле молодая!»). Раніше в Шевченка персоніфікований образ творчості, поетичного натхнення реалізувався в образах «зорі», «думи пречистої»....

Шевченко описує важку, кріпацьку долю, а найважче — жінці, матері, якій доводилося у жнива брати маленьке дитя із собою. Що могла дати бідна кріпачка своїй дитині? Хіба що ласку, пісню. Та помолитися за неї, та її долю. Тільки уві сні вона могла мріяти про те, що її син стане вільною, щасливою людиною, матиме своє поле і радісно працюватиме на ньому, заведе сім’ю,...

Вірш належить до так званої «жіночої лірики» Шевченка, для якого характерні мотиви дівочої самотності, неподіленого почуття, розлуки тощо, і становить своєрідну варіацію раніше написаної «Думки» («Нащо мені чорні брови.»)....

Вірш написано, вірогідно, під враженням гастролей М. С. Щепкіна в Петербурзі, що закінчилися 31.X 1844. У творі відбилися не тільки дружні почуття Шевченка до великого актора, а передусім роздуми поета про життя. Темою болючого прощання з ілюзіями молодих років та соціального прозріння поета вірш перегукується з написаною раніше поезією «Чого мені тяжко, чого мені...