Збірка творів Василя Стуса і спогадів про нього... Зміст:Коментарі (передмова Iвана Дзюби) Двоє слів читачеві Ліричне Прощай. Не озирайся. Озирнись!!! Початок творчості Добрий день, мій рядок кароокий... Вглядаюсь в осінні стерні... Алея -- довга і порожня... Весняний вечір. Молоді тумани... Коли я один-однісінький... Тінь чорна, як смола... Дерева -- в маячні....

Вірші Василя Стуса: Як добре те, що смерті не боюсь я... За літописом самовидця Наснилося, з розлуки наверзлося... У порожній кімнаті біла, немов стіна... На колимськім морозі калина... У цьому полі, синьому, як льон... Трени М.Г.Чернишевського Сто років як сконала Січ... Останній лист Довженка Ярій, душе. Ярій, а не ридай... Не можу я без посмішки Івана... Верни до...

Поезія утверджує впевне­ність ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Автор говорить про власну силу і незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність обставинам, непорушність принципів за жодних умов. Тільки так можна зберегти моральну повноцінність. У Богові й матері він бачить духовних провідників,...

...