Вірш являє собою ліричний роздум про лицемірство й підступність «добрих людей». Збірний іронічний образ «добрих людей», «добряг» мав багато конкретних прототипів серед поетового оточення до заслання, і під час заслання (порівнюється образ «доброго такого, // Що й славу вміє одурить» у «П. С.»)....

Вірш навіяний сумними настроями Шевченка, зокрема у зв’язку з тим, що він деякий час не одержував листів. Єдині листи часів Аральської експедиції дійшли до поета від трьох його друзів. Особливо болюче сприймав Шевченко мовчання своїх шанувальників на Україні. Ці настрої позначилися на поезіях «Добро, у кого є господа» та «Хіба самому написать»....

Вірш являє собою роздум над долею безпритульного селянського хлопчика, що викликала в автора асоціацію з власним важким, безрадісним дитинством. Поет уболівав за тяжке майбутнє дітей кріпаків, усвідомлював, що їхня недоля — явище соціальне. Вірш перейнятий лірично-елегійним настроєм....

Казематним циклом починається новий періоді творчості Шевченка — від арешту 1847 до звільнення з заслання 1857. У циклі — думки, настрої, життєві спостереження Шевченка, характерні й для наступних поезій періоду заслання. Тут уперше з’являються мотиви неволі, в яких настрої туги за батьківщиною поєднуються з утвердженням незламності революційних переконань поета,...

У вірші Шевченко, використовуючи біблійну символіку, розробляє одну з провідних тем своєї поезії — тему осудження рабської покори народних мас. Тут цю тему втілено в конфлікті між пророком «святої правди» і байдужим суспільством («замерзлі душі»). В кінцевих рядках вірша поет висловив думку про відповідальність народу за власну долю (мотив «царя» як кари суспільству...