Вірш навіяний думками й настроями поета напередодні реформи 1861. Провідна ідея твору — ствердження думки, що перемога народної революції «правди» над «тьмою», «царями» неминуча. Вірш побудовано на образах-символах, з яких не всі можна розшифрувати (образи «маленької душі» й «ледачої волі»). Вірогідно, у вірші йдеться про особисту волю поета, сперечання його з самим...

Вірш належить до ліричних поезій Шевченка періоду заслання, в яких автор виливав тугу за Україною. Тут поет прагне перебороти тугу думкою: «Мені невесело було // Й на нашій славній Україні». Лірична тема вірша спочатку розгортається нібито в плані особистих переживань, в плані самотності поета («Ніхто любив мене, вітав»), але поступово вона розкривається як тема...

Розгортаючи думку про призначення своєї поезії, Шевченко приходить до висновку, що його праця, його правдиве слово дадуть добрі наслідки: «Вийдуть люди жито жати... // Веселії жнива...». Рядки твору, в яких автор висловлює свої роздуми, сумніви, чергуються з рядками оптимістичного характеру....

У вірші — характерне для Шевченка в період революційної ситуації нетерпляче жадання суспільних змін і водночас почуття туги через надто повільний хід історичного прогресу. Образ «апостола правди і науки» належить до образів-символів типу «царя волі» («Сон»), Прометея («Кавказ») і пророка («Пророк»)....

Вірш створено під безпосереднім враженням прогулянки з кумою — Н.В. Тарновською. Ця поезія — досить складний за асоціаціями ліричний твір, в якому поєдналися й поетове іронічне сприйняття церковної відправи («піраміда» — очевидно, Петропавловський собор, який служив місцем поховання російських царів подібно до того, як піраміди були усипальницями єгипетських...