У вірші відобразилися думки й настрої, викликані тугою через відсутність листів з України. Водночас у вірші з’являються нові мотиви. Поряд із жалями й обуренням з приводу мовчання колишніх друзів і шанувальників тут — горде усвідомлення свого значення для батьківщини («Либонь, уже десяте літо, // Як людям дав я „Кобзаря“») і пристрасне жадання почути, що шлях,...

Вірш належить до вершин невільницької лірики Шевченка, якій властиві напруженість і драматизм переживання, поєднання особистого з соціальним, широта узагальнень і багатопланове розгортання ліричної теми. Мотив туги за Україною тут переростає у відверте революційне картання панства й кріпосництва. В тузі за батьківщиною поет ніби умовляє себе: гіршою моральною мукою,...

Мотиви, що йдуть од раннього однойменного твору (образ дум-діток), тут переплелися з мотивами, навіяними переживаннями й спостереженнями поета-засланця: мотив творчості як єдиної втіхи на засланні, образ уже убогих, але ще вільних «киргизів» (так у той час іноді називали казахів)....

Цей вірш — найгостріша антицерковна поезія Шевченка, в тому плані, що церква на той час була на послугах у влади, і її указами справжнє світло перед народом було закрите. Там, де він пропонує „з багряниць онучі драти“(багряниця - царський одяг), явленими піч топити“(образи чудодійні), він звертається саме до того таки Христа спасителя, що його в християнських...

«Муза» — другий вірш ліричного циклу Шевченка «Доля», «Муза», «Слава». Тут Шевченко розкриває, чим була в його житті поезія — покликанням, долею і славою («Моя порадонько святая! // Моя ти доле молодая!»). Раніше в Шевченка персоніфікований образ творчості, поетичного натхнення реалізувався в образах «зорі», «думи пречистої»....