СМІЛИВА ЗОЗУЛЬКА Коли повертається з вирію зозулька, вже і ліс, і гай стоять зелені. «Ку-ку, ку-ку!» — Чуєте, зозуля кує? — радіють люди. Щодня більшають на деревах листочки, простягають зелені рученята молоді пагінці. І тут раптом виповзає на листячко страшна волохата гусінь! — Бр-р-р... — тремтить з остраху синиця. — Йой!.. — задкує мухоловка. — Тюй-тюй-тюй! —...

Іди, зимо, йди Коли повертаються з вирію лелеки, всі радіють: — Дивіться, вже бузьки в лузі ходять!.. Почувши таке, зима вертає назад і починає лютувати: — Які бузьки, от я їм зараз... Голову і дзьоба можна під крило сховати, а куди сховаєш ноги, такі цибаті і довгі? Ой біда лелекам, хоч замерзай! Аж тут наспіває весняне сонце: — Іди, зимо, йди, минув твій час......

Ходить така чутка… Здавна ходить між птахів чутка, що соловейко, коли йому співати, набирає у горлечко кілька краплинок води. А тому, мовляв, і спів у нього такий гарний. Може й набира, тільки на власні очі ніхто того не бачив... А вже коли соловейко співає, то так заходиться піснею, що у нього тремтить і хвостик, і воло-борідочка, міняться чорним блиском великі...

Коли люта зима Ой лукава буває зима! Спершу то ніби й нічого, навіть утішно: кружляють у повітрі такі собі літаєчки. Але потім повалить густий лапатий сніг, візьметься мороз. Замурує на деревах кожну шпаринку: спробуй-но дістанься якоїсь комашини!.. І приходить на пташок страшна біда. Сяде воно голодне довгу ніч ночувати, а як обутріло — несила й крилець звести. Не...

...