Про Марічку невеличку Славна дівчинка Марічка В тата з мамою жила. Сині очка, круглі щічки – Ось яка вона була! Мама кличе раз Марічку: Ті слова Марічка слуха: Що ж, одна – так і одна. А була вона ласуха, Полюбляла мед вона. Тільки ж – високо поличка, Не дістати глек ніяк, – Бо ж Марічка невеличка. «Може, – думає, – отак?..» От залізла, от добралась, Ще хвилиночку,...