Гей ти, степ широколаний, Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! Гей, повідай-бо, мій краю, Де краса твоя розкішна: Сива тирса срібна, пишна, Що коневі колись крила Круті перса й гомоніла, Мов та хвиля в синім морі З буйнім вітром на просторі?.. Та повідай ще, де славні Наддніпрянські твої плавні, Те таємне,...