Миша та жаба Одного разу миші дуже скрутно прийшлося: за нею кіт гнався, а сховатися їй нікуди було. Так от вона, вглядівши нору земляної жаби, прожогом і вскочива туди. Жаба, побачивши її, й питає: — Ти чого до мене прийшла? Хто тебе прохав? Миші нічого було казати, так вона почала брехати: — Та я до тебе справу маю. — Яку ще там справу? — Та я хотіла б з тобою...

Там, за віками, за гірким туманом, де трубить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався — оберіг. Було життя осяяне красою, любов і честь цінились над життя. І що там смерть з великою косою? — мужчина, лицар, сонячне дитя! В моїх садах мелодії Провансу, і жінка, жінка, жінка всіх віків! — за неї лицар гинув без авансу, вона чекала...

Прелюдія весни (Уривок) В той лютневий день, перебуваючи під магічним впливом загадок, мені хотілось розмовляти з природою саме їхньою образною мовою, сповненою таємничої краси. Задерши голову до сонця, що розкошувало над селом, я сказав йому: «Ти — золота верба, стоїш посеред села, розпустила гілля на ціле Поділля!» Підставляючи пригорщі під сонячні промені, наче...

Чарівний штурвал Живе собі у Великому Місті над Дніпром-Славутою хлопчик Славко. Велике Місто старе-старовинне, та воно рік у рік молодіє, бо зводиться в ньому чимраз більше нових будинків, – росте Велике Місто. І Славко росте: за рік і до школи піде. Має Славко знайомого шкіпера – доброго друга. Плаває шкіпер на старенькому катері, та й сам уже старенький. Давно не...

Як гуси з’їли свитку Не дають мені тепер проходу в селі. Коли йду в школу, обов'язково вигляне із хати сусідка, язиката тіточка: — Яке гарне пальтечко! — сплескує в долоні (і вміє ж отак прикинутися!). — А де стара свитка? Ну що ти їй скажеш? Що гуси з'їли? Мовчки тікаю з людських очей. Намагаюся проскочити не вулицею, а низом, попід городами,— може, думаю, нікого не...