Образились жаби Ліг Жук спати. А з ставка: − Ква-ква… Гуляй, веселися! Ква-ква… Не дають Жуку спати. Побіг він до ставка. − Гав-гав! Замовкніть! Замовкли жаби, наче втопилися. Повернувся Жук до своєї будки. Коли знову: − Ква-ква… Як гарно у нашому ставку!.. Помчав Жук у ніч. − Р-р-р.. цить! Повитягаю усіх за ноги! Тиша. Ліг Жук, засинає. − Ква-ква… Аж труситься...

Веснянки − Щось на пеньку лежить, − сказала Килинка. Схопився Тимко: − Де? Поза кущами, пригинаючись, підкрались тихенько. Бачать – змія на сонечку гріється. Звела голову… − Вуж! – шепнула Килинка. – Не вкусить. Прищулився Тимко і на вужа тільки – морг! − Ану, хто кого передивиться?! Та вужеві гра не сподобалась. Показав язичка – і навтіки. − Бачив? – гукнула...

Коли риби дякують Жук зник. Давай його Тимко шукати, − надибав аж на ставку. Стоїть Жук, в ополонку зазирає. − Що там? – підбіг Тимко. Глянув сам – вода кригою береться. А під нею, ніби під склом, коропи роти роззявляють: − Рятуйте! Нема чим дихати! Вхопив Тимко палицю і в скло теє – лясь! Потім ще раз – лясь! А Жук і собі хвостом – луп!.. Тріснула льодяна кірка,...

Горобчик Маринка вбігла до кімнати весела, задихана і прямо з порога закричала: — Дивіться! Горобчик! Люда, що сиділа за столом і малювала, відштовхнула стілець і мерщій побігла до сестри. — Де? — Ось, — показала Маринка сіреньку пташку, розтуляючи долоні. — Напевне, з дерева впала й забилася, — сказала мама. — А вона видужає? — Не знаю, треба допомогти їй. —...

Близнята Одна дуже вбога жінка народила двох синів близнят. Якось уночі, коли діти спали в колисці, вона задумалася над їх долею і зажурилася. Жінка сиділа у тяжкій задумі, як раптом біля неї з'явилася людська тінь і запитала: — Чого ти хочеш просити у Долі для своїх дітей? Мати здригнулася... Глянула на тінь, що стояла непорушно, і промовила до неї: — Це ти питаєш?...