По гриби Оповідання Мишко і його сестричка Люба пішли з бабусею по гриби. В лісі розбрелися між дерев, перегукуються. Угледів Мишко товстенького, присадкуватого грибка, зрізав ножиком і до Люби бігцем, щоб похвалитися. Аж бачить, у Любиному козубку ще більший гриб лежить. Ніжка струнка, довга, а капелюшок червоний-червоний, у білу цяточку. Заздрісно стало Мишкові....

Кавун Оповідання Пішов би Петрик, та дорога на баштан – у калюжах. А Петрикові їх перестрибувати ліньки. Посадив дідусь кавуна сам. Настало літо. Росте кавун. Спека надворі нестерпна. Пішов би Петрик, та хто ж за нього метеликів сачком ловитиме? Пішов дідусь сам. Полив кавуна. Виріс кавун – обома руками не обхопиш. Прикотив дідусь кавуна з баштану сам. Прикотив,...

Зараз Цікавою була Маринка, все їй треба знати. Почує, наприклад, якесь нове слово – неодмінно спитає, що воно значить. Пояснять їй раз – і запам’ятає. Та трапилося Маринці одне слово, яке вона ніяк не могла зрозуміти. А слово те звичайнісіньке: «Зараз». Правда, дивно? І якби через нього не стався один неприємний випадок, Маринка, мабуть, і досі б його не розуміла. А...

Марта і Глинка Нам подарували телицю Марту. Пасти її було нікому, бо я вже пішов до школи, а більше в сім’ї нікого не було, хто б міг стати пастухом. Тому телицю припинали у саду між деревами на не дуже густій, але ще зеленій травці. У мене була улюблена курочка Глинка. Я прозвав її так за її жовтаво-червонуватий колір. Коли я прибігав зі школи, вона завжди мене...

У землянці коло вікна сиділо трійко дітей — старша дівчинка й двоє малих хлопчиків. У хатині й завжди буває темно: перед віконцями дуби стіною та буйні, високі стебла квіток; а тепер дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мати. Дала їм мати хліба й на сніданок, і на обід. Давно вже й поснідали, і пообідали й, позбиравши шматочки, пополуднали та й знову їсти...