Колосок Ріс на пришкільній ділянці Колосок. на вигляд був собі звичайний, хіба що трішки вищий від інших і родичався із самим Вітром-вітровієм. Мабуть, за товариші поважали його і часто радилися з ним. Якщо у Колоска був добрий настрій, він обіцяв сонце і тепло, а коли вставав “з лівої ноги” − грозився громом та бурею. І хоч його “прогнози” рідко збувалися, друзі не...

Світ на дотик Зрячі світ цей не бачать, А сліпі – поготів. Світ на дотик – гарячий, Мов із сонця злетів. Людям важко живеться, Як не вміють любить. Як торкатися серцем. Світ у серці – болить. Люди долі перечать, Не прощають провин. Небо тисне на плечі. Вірші – крик із глибин. Час – поняття надійне. Смерть – поняття сумне. Світ – здається спокійним, Як ніхто не...

Найвища міра Коли скидають ідолів у воду, А ви на них молилися весь вік, Не проклинайте іменем народу, Не забувайте іменем народу, Народ – завжди безправний чоловік. Схиляйтесь низько тільки перед Богом. Питайте небо, чом воно сумне. Моліться довго. І журіться довго. Можливо, біль так швидше промине. Але благаю: «Не клоніть коліна! Не гніть у дуги зламані хребти!...

Хай не буде ні кінця ні краю У твоїх, вже обраних, доріг. І мету, яку ще обираєш, Не притрусить на світанку сніг. Пережий розлуки і страждання. Доля жінки – не завжди права. Сліз не бійся. Сльози на прощання Лиш підтвердять, що любов – жива. Хоч далекі обрії прекрасні, Але їх схиляти не спіши. Все справдешнє має бути вчасним: Виліт птиць і пісня із душі. А як горе…...

Любіть поетів Любіть поетів за життя. Даруйте квіти поетесам. Бо в щастя істина проста На всіх дорогах перехресних. На всіх дорогах, на стежках Поети – вічні перехожі: Ідуть з надіями в думках І вам пророчать дні погожі. Нехай ідуть! Нехай спішать! Ступайте в їхні світлі тіні! Над ними – божа благодать Й святих небес благословення. Це їх слова дивують світ. Це їхній...