«Доля» — перший вірш ліричного циклу Шевченка «Доля», «Муза», «Слава». Цикл являє собою художню цілість — триптих, кожний наступний вірш якого є новим щаблем у розвитку ліричної думки поета. Лірична тема триптиха — самоусвідомлення поетом своєї творчості. Мотив долі набуває тут спрямування дещо відмінного від деяких творів попередніх років: не жалі й скарги на долю,...

Вірш навіяний думками й настроями поета напередодні реформи 1861. Провідна ідея твору — ствердження думки, що перемога народної революції «правди» над «тьмою», «царями» неминуча. Вірш побудовано на образах-символах, з яких не всі можна розшифрувати (образи «маленької душі» й «ледачої волі»). Вірогідно, у вірші йдеться про особисту волю поета, сперечання його з самим...

Розгортаючи думку про призначення своєї поезії, Шевченко приходить до висновку, що його праця, його правдиве слово дадуть добрі наслідки: «Вийдуть люди жито жати... // Веселії жнива...». Рядки твору, в яких автор висловлює свої роздуми, сумніви, чергуються з рядками оптимістичного характеру....

Вірш створено під безпосереднім враженням прогулянки з кумою — Н.В. Тарновською. Ця поезія — досить складний за асоціаціями ліричний твір, в якому поєдналися й поетове іронічне сприйняття церковної відправи («піраміда» — очевидно, Петропавловський собор, який служив місцем поховання російських царів подібно до того, як піраміди були усипальницями єгипетських...

Твір належить до політичної лірики поета. Основна тема — осудження рабської покори й ствердження революційної нескореності. Поет іде через нічний Петербург і міркує «сам з собою» про те, що бачить. Вид «осквернених палат» царів і вельможного панства викликає гіркі думки про те, що самодержавний лад існує лише тому, що «похилилися раби». Як грізна пересторога,...