НІЧ АМСТЕРДАМА Собака простує по бруку, Великий, неначе ведмідь. Між чорною гривою грюка, Сполохано блимає мідь. Дві скриньки на вигнутій спині, - Блискучі, щоб бачили всі. І закликом літери сині Збігаються в слово «мерсі». «Мерсі», чи «спасибі», - на кожній. Кому і за віщо, скажіть? Навіщо дві скриньки порожні Пов’ючив собака-ведмідь? Ступає він легко і гордо. Минає...

...

...

...