Бурундукова сім’я В густоліссі коло гатки Бурундук будує хатку. Цілий день його сокира Веселить птахів і звіра, Цілий день, цілий день Тільки й чути — «дзень!» та «дзень!» А малі бурундучата Із борів несуть до тата І грибочки, і горіхи... А стара бурундучиха Ці грибочки цілі дні На широкім сушить пні. Не убогу й не багату Бурундук поставив хату, Засадив навкруг...

Ласочка Як сонце тільки-но червонило небо на сході, Арсен уже сидів у човні біля своєї верби і пильнував за вудками. В лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням, туркотіли припутні, вистукували дзьобами дятли, а іноді лунко тріщало галуззя і було чути: хро-хро... хря-хря... Арсен знав, що то вепри з виводками вепренят вертаються з нічного пасовиська у свої...

Ходи, біда стороною І ніхто з Куреневих помешканців, а також сам Курінь, не сподівався, яка-то біда ждала їх уранці. А сталося от що. Як тільки сонце виринуло з-за перелогів і степ усміхнувся до нього рум'яними росами, почули куренівці далекий грізний гуркіт, що все наближався і наближався. Двигтіла від нього земля, дрижало їжакове кубло та Кротова й Мурашині нори, і...

Мурашка йде до лікаря - Можна мені визирнути? - запитало мурашеня. - Зачекай трішки, спершу я подивлюся, що робиться на світі, - сказала мама-мурашка і ви­стромила голівку з вічка мурашника, однак нічо­го не побачила, бо сонце засліпило її. - А тепер я, - наполягло мурашеня і вилізло з нірки. Мурахи спорудили свою домівку під високою смерекою, сонячні промені...

Дударик Був собі батько та й мати, та був у них син. Тільки що не зробить, - то все, по-їхньому, не до ладу, ото й усього, що грать умів. Як заграє на дуду – лист танцює на дубу, батько й мати «годі» - просять, самі ноги так і носять. А ще він знав таке слово, що я скаже – усі люди на сто літ уперед дивляться. Раз і каже батько: - Як ти такий, що нас старих, до гріха...